Рольова гра як засіб вирішення комунікативних задач.
Ефективним методом реалізації іншомовної мовленнєвої діяльності є моделювання реального спілкування. Тому навчальна діяльність учнів організовується таким чином,щоб вони виконували вмотивовані дії з мовленнєвим матеріалом для вирішення комунікативних завдань, які спрямовані на досягнення цілей та намірів спілкування. Процес навчання іноземної мови будується у відповідності з реальним процесом комунікації. Оскільки ці процеси не можуть повністю співпадати, вони можуть бути лише максимально наближеними. Для цього вчитель повинен ретельно підбирати комунікативно-мовленнєві наміри, теми, ситуації, які віддзеркалюють інтереси та потреби учнів.
Інтереси та потреби учнів якнайповніше відображаються та задовольняються при використанні продуманих вчителем рольових ігор. Вони стимулюють мотивацію навчання, викликають бажання добре виконати завдання, активізують прагнення спілкуватися.
Класифікація рольових ігор:
1) за навчальною метою (ігри на засвоєння основних видів діалогічних єдностей, мікродіалогів, основних функціональних типів діалогів);
2) за кількістю учасників (парні, групові);
3) за рівнем самостійності учнів (керовані, спрямовані, вільні).
Функції рольової гри:
- навчальна. Рольова гра виступає як особлива вправа, метою якої є оволодіння навичками та вміннями діалогічного мовлення в умовах міжособистісного спілкування.
- мотиваційно-збуджувальна- приводить в дію механізм мотивації, викликає потребу в спілкуванні, стимулює до участі в іншомовному спілкуванні.
- орієнтуюча- орієнтує учнів на планування власної мовленнєвої поведінки і передбачення поведінки співрозмовника, розвиває вміння оцінювати вчинки.
-компенсаторна. Рольова гра дає змогу розв'язати протиріччя між потребою виконати мовленнєву дію і неможливістю здійснити операції, яких та дія вимагає.
-виховна. Через рольову гру забезпечується всебічний вплив на учнів. Вона сприяє формуванню позитивних якостей особистості, активної життєвої позиції учня в колективі та в суспільстві.
Вимоги до рольових ігор:
По-перше, вони мають відповідати меті навчання діалогічного мовлення на кожному етапі ( діалогічна єдність- мікродіалог- власне діалог).На кожному з етапів рольові ігри мають свої особливості, різні рівні самостійності.
По-друге, вони повинні відповідати психолого-віковим особливостям учнів та їх інтересам (наприклад, для учнів середніх класів притаманне прагнення виглядати дорослими і поводитися як дорослі). Слід враховувати також смаки, нахили та прагнення учнів.
По-третє, рольові ігри повинні віддзеркалювати особистий досвід учнів, якомога повніше співвідноситися з їх мотивами діяльності, почуттями, світоглядом.
Крім позитивних можна давати дітям також і негативні ролі. Це сприяє вихованню у них нетерпимості до негативних рис характеру, неадекватної поведінки. Такі ролі слід пропонувати в першу чергу тим учням, які користуються авторитетом серед однолітків.
Важливо, щоб рольова гра була прийнята всією групою., щоб вона проводилася в доброзичливій, творчій атмосфері. Вчитель в першу чергу повинен сам вірити в ефективність, успіх запропонованої гри.